Сіті-фермер – професія майбутнього
Сіті-фермерство – один з основних елементів, з яких складаються міста для життя. І це не дивно, адже міські ферми на дахах багатоповерхівок вже давно популярні у США та Європі, але в Україні цей напрям ще в дивину. Однак, найближчим часом ситуація в цій галузі докорінно зміниться, і професія буде затребуваною у нашій країні. Звісно, на перших порах міське фермерство буде розвиватися у великих містах, тому що тут є необхідні умови для вирощування продуктів харчування. Сіті-фермери створять унікальне міське середовище і допоможуть у вирішенні проблеми виробництва еко-продуктів та їх реалізації без витрат на логістику і дистриб’юторів.
Вчені вважають, що розвиток цієї професії призведе до появи безвідходного виробництва, де їжа і енергія будуть продукуватись з вирощуваних в місті рослинних культур, а сміття перероблятимуть в нові ресурси. Світ сьогодні бореться вже не стільки за перетікання енергетичних і природних ресурсів, а скільки за обіг людського капіталу.
Сучасна людина постійно змінює місце проживання в пошуках кращої роботи, комфортнішого місця проживання, аби продовжити тривалість життя для себе та рідних. Якщо поглянути на статистику середньої тривалості життя на різних територіях, то бачимо, що на Окінаві це 82 роки, у Франції – 77, а в Україні – лише 66. І коли ці цифри порівнюємо, то розуміємо, що на Окінаві наші діти проживуть довше на 16 років, а у Франції – на 11 відповідно. Виникає питання: Скільки ж коштують 16 років життя?
Міське фермерство (сіті-фермерство) – маркерний показник якості життя, як у медицині «маркер здоров’я» і «маркер хвороби». Якщо територія придатна для вирощування їстівних рослин, отже, вона і придатна для життя людини.
Які ж переваги сіті-фермерства?
По-перше – це показник придатності території до проживання.
По-друге – запит на використання інноваційних рішень. Зелена економіка – це точка, де сходяться підвищені вимоги до палива, нові системи освітлення і транспортування, нові сорти рослин тощо.
По-третє – сіті-фермерство знижує кількість невикористовуваних приміщень і земель і таким чином впливає на безпеку міського середовища.
По-четверте – покращує екологічну ситуацію: якщо їжу виробляють в місті, то фермерам не потрібно витрачати час та кошти на послуги постачання, вони працюють в своєму мікрорайоні.
Однією з головних функцій міського фермерства є поширення інновацій: автоматизація догляду, гідроізоляційні системи, сучасні біотехнології та сортові випробування для відбору придатних сортів і нові освітлювальні рішення для вирощування рослин.
Використання інноваційних проектів в деякій мірі гальмують страхи, що коріння рослин проросте і зруйнує будинок… Це неправда! Вирішується це дуже просто – зміщенням pH нижньої частини ґрунту: після гідроізоляційного шару укладають шар з підвищеною кислотністю або лужністю, що зупиняє ріст коріння в глибину. Рослина настільки мудра, що буде розміщувати свою креневу систему в верхньому шарі ґрунту і не піде туди, куди її не хочуть пускати.
Звичайно, існує величезна кількість рослин з поверхневою кореневою системою, коріння розташовуються на глибині до 20 см, і стрижневою кореневою системою, яка може проростати більше як на 20 см. Тому сіті-фермери самостійно можуть підібрати рослини для вирощування, враховуючи кліматичні умови,спосіб обробки та призначення насаджень.
Зокрема, в південних країнах електроенергія, яка використовується для систем кондиціонування, рівна енергії, яка необхідна для обігріву взимку. Тому у теплих регіонах на дахах можна вирощувати великі рослини, які захищають від перегріву: «зелений шар» захистить приміщення від високих температур (25 °С, а не 40 °С). А якщо поглянути на північні країни, наприклад Норвегію або Фінляндію, то там покриття мохом при гарній гідроізоляції дає захист від переохолодження взимку і перегріву влітку.
Варто згадати міську ферму в центрі Відня, на Karlsplatz, в трикутнику між трьома шляхопроводами. Ферма включає в себе систему для проведення різноманітних заходів (зустрічі, конференції), баг-готель, «реальні» городи, там навіть компостні ями є. І ніякого запаху! А поруч великий ринок органічних продуктів.
Неможливо оминути увагою величезну ферму з технопарком та інноваційним центром на даху бізнес-будівлі в Амстердамі. У будинку розміщено новітні технологічні системи, які сприяють вирощуванню на даху помідор, огірків та іншої «городини». Облаштувавши велику теплицю, люди щодня споживають свіжі, екологічно чисті продукти харчування.
А у Нью-Йорку працює ціла програма розвитку міських ферм. Перший напрямок – близько тисячі міських ферм на дахах, другий – демонстраційні сади і ферми в ключових туристичних місцях. Наприклад, на острові, до якого прибули перші поселенці, розташовано демонстраційний сад, який бачать і фотографують мільйони туристів і який дає гарний урожай.
У Лос-Анджелесі є ферма, де на 15 сотках в центрі міста вирощують 3,5 тонни продуктів на рік і продають місцевим органічним ресторанам. Зайнято всього три людини – це сімейний бізнес. Продукція користується попитом, хоча й коштує дорого.
Потрібно підкреслити, що міське фермерство – це не обов’язково продукти харчування. Насправді, від сільського господарства нам потрібно багато чого: одяг, будматеріали, фітоматеріали тощо, – все це також пов’язано з темою сіті-фермерства. Сьогодні ми використовуємо кокосову опору для рослин, яку привозять у садові магазини за тисячі кілометрів, а у дворі росте верба, кора якої містить антибіотики – нею ж раніше землю знезаражували і перші антибіотики робили також з неї. Повинен пройти якийсь час, поки міське фермерство працюватиме не стільки на продукти харчування, скільки на комплексне забезпечення потреб населення. Спочатку необхідно підготувати фахівців, які б володіли досвідом і знаннями розвинених країнах світу.
Підготовка фахівців цієї галузі, сіті-фермерства, в Україні здійснюється на факультеті інженерної механіки Хмельницького національного університету на спеціальності «Агроінженерія».
Програма спеціальності включає наскрізну комп’ютерну підготовку з можливістю отримування міжнародного сертифікату з основ комп’ютерного моделювання та інженерного аналізу SOLIDWORKS, який визнається усіма країнами Європи, а також Канадою і США.
Навчання в Хмельницькому національному університеті можна поєднувати з навчанням у вузах Польщі за спорідненою спеціальністю.
На третьому – четвертому курсах студенти мають можливість проходити підготовку за програмою офіцерів запасу.
Після закінчення четвертого курсу студенти, при бажанні, додатково опановують другу вищу освіту за будь-якою спеціальністю, що є в університеті.
Предмети ЗНО, необхідні для вступу на спеціальність «Агроінженерія» в Хмельницькому національному університеті: українська мова і література, історія України, математика або географія.